"На футболках викарбувані імена товаришів, що загинули на "Азовсталі" і в Оленівці": як військові знаходять шлях до лікування травм через творчість.
Воїн зазначив, що без належної реабілітації його стан тільки deteriorate.
Арттерапія виступає ефективним методом для подолання наслідків травм. Двоє військових-художників, Артем Слєпухін і Сергій Герасименко, продемонстрували, як цей підхід може допомогти. Крім того, практикуюча психологиня Наталія Умеренкова, яка має понад десять років досвіду роботи з військовими, поділилася своїми знаннями про посттравматичний синдром.
У новому сюжеті проєкту "Український Свідок" - бійці, які долають наслідки травми через мистецтво. Сергій Герасименко пише ікони на ящиках з-під БК. Артем Слєпухін, із позивним "Флейм", 92 дні провів у російському полоні. Нині він малює на футболках меморіали побратимам, загиблим на "Азовсталі" та під час теракту в Оленівці.
"Я застосовую дошки, які залишилися від піддонів, а також ящики з БК. Мені подобається дерево, адже воно має свою душу," - поділився Сергій.
Яким чином військовослужбовець знаходить можливість займатися творчістю?
"Іноді дають "відсипний", зараз в мене два дні відпустки. Це моя перша велика виставка", - зазначив чоловік, демонструючи ікони, що висять у галереї.
Артем продемонстрував футболку з написом "Ghoost Division". На її зворотньому боці розміщені імена та позивні.
"Це мої товариші з підрозділу. Вони загинули в Маріуполі та під час теракту в Оленівці. Після того, як я пережив полон і реабілітацію, у мене виникло бажання вшанувати їх пам’ять і створити свого роду меморіал," - розповів Артем.
Хлопець стверджує, що більше не воюватиме.
"Мій психологічний стан цього вже не дозволяє. Я свою роботу вже виконав", - наголосив митець.
Вона стверджує, що без активного втручання в процес реабілітації, ситуація лише ускладниться.
"Це слід, який залишиться назавжди. Таке існування неможливе", - зазначив він.
Питання посттравматичного синдрому обговорила Наталія Умеренкова, психолог, яка спеціалізується на роботі з військовими та їхніми родинами. Вона також є лідеркою громадської ініціативи "Жіноча Сила України".
"Якщо людина хоче виключити себе із життя, то насправді вона не хоче померти. Вона хоче припинити внутрішній біль. Біль треба вербалізувати, хоча й не кожний військовий хоче це робити. Якщо цього не робити, то людина начебто ходить по колу, у лабіринті. А близька людина, або спеціаліст, може простягнути руку та витягнути її з цього лабіринту", - зауважила Наталія.
Служба психологічної та соціальної допомоги родинам військових:
Читайте також: "Серед болота та тіл товаришів" - військовий і музикант Ігор Халус розповідає про операцію в Кринках та своє мистецтво під час війни. Після виконання місії на Херсонщині, він створив пісню, присвячену жахливим подіям у Кринках.
Перегляньте це відео:
Основні новини дня без зайвих повідомлень та реклами! Друзі, приєднуйтесь до "5 каналу" у Telegram. Лише хвилина, і ви будете в курсі всіх важливих подій!
