"Ми не впевнені, чи він ще серед нас, чи ні; просто чекаємо далі". В Миколаєві відбулася нова акція на підтримку військових, які потрапили в полон.
У неділю, 6 жовтня, на головній вулиці Миколаєва відбулася акція, що нагадує про військовополонених та зниклих безвісти військовослужбовців. Місцеві жителі зібралися, щоб висловити свою підтримку та пам’ять про тих, хто втратився в бою.
За інформацією "МикВістей", в акції взяли участь приблизно 200 жителів Миколаєва.
Серед тих, хто зібрався, були члени родин військових, їхні рідні, друзі та небайдужі жителі Миколаєва. Кожен з них прагне нагадати суспільству, що тисячі українських захисників, які стояли на захисті суверенітету країни, досі залишаються в полоні Російської Федерації.
Серед них – батьки 36-річного солдата, що служив у 41-й бригаді. У грудні минулого року він зник під час бойових дій на Харківщині.
— У нас немає жодної інформації про те, де він може бути, чи взагалі живий, — із стримуваними сльозами говорить мати піхотинця Івана. — Ми постійно шукаємо, перевіряємо новини, але результатів немає. Ми зверталися до Росії, але не отримали жодних відомостей. Можливо, вони втаємничили якусь інформацію, але цього ніхто не може стверджувати. Їхня остання відповідь була, що особа з таким прізвищем не значиться у них. Так само і наше командування повідомляє, що після бою його ніхто не бачив — ні живим, ні мертвим.
Не існує жодної інформації про племінника родини 22-річного захисника Маріуполя Дмитра Літвінова. Щонеділі його молодша сестра разом із тіткою влаштовують акцію, щоб підкреслити важливість питання, що стосується полонених.
— Дмитро опинився в Маріуполі і був захоплений у полон 22 березня 2022 року, коли йому виповнилося 19 років. Ми бачили його на відео, і це є єдиною інформацією, яку ми маємо. На жаль, жодних підтверджень не надходило, зв'язку з ним немає, і ми не знаємо, де він може бути. Ми просто чекаємо, і це залишилося єдиним, що ми можемо робити, — поділилася тітка Дмитра.
Третій рік з полону чекає родина 24-річного морпіха 36-ї ОБрМП Владислава. Хлопець потрапив у полон росіян, обороняючи Маріуполь. Під час останнього обміну полоненими в Україну повернули бійця, якого утримували разом з їх сином, каже пані Марина. Він розповів, що не дивлячись ні на що, Владислав тримається і сподівається на повернення.
-- 14 вересня був обмін і відгукнувся Андрійко , який разом з ним був в одній камері у Росії. Сказав, що син чекає на обмін, тримається, дуже міцний. Каже, що у мого сина є, чому повчитись, бо є такі хлопці, що падають вже духом, зневірені у всьому. А він не падає духом. Усі листи, які ми пишемо, він від нас отримує. Це його і тримає. А я тільки цією вірою на повернення і живу, і стою, і лягаю і прокидаюсь кожного дня, -- сказала мати полоненого.
Окрім рідних та родичів, на заходах також можна побачити звичайних мешканців Миколаєва. Для них і їхніх малюків це вже перетворилося на справжню традицію.