Заглушені голоси: у Києві встановили телефонну будку, що розповідає історії дітей з інтернатів.
У Києві стартувала інформаційна кампанія під назвою "Заглушені голоси". На території ВДНГ була встановлена телефонна будка, де всі бажаючі можуть підійти, підняти слухавку і послухати одну з дев'яти історій молодих людей, які виросли в інтернатах.
Яка ж основна мета інформаційної кампанії? Наші журналісти зустрілися з людьми, які діляться своїми історіями через телефон.
На початку мого життя я провів час у дитячому садочку, що функціонував при школі-інтернаті. У ті роки у мене не було жодної особистої іграшки. Весь ігровий арсенал зберігався в одному загальному ящику, і діти постійно сперечалися між собою, прагнучи отримати найкращі іграшки для себе.
Зі слухавки долинає голос 28-річного Максима. Все своє дитинство він провів в інтернаті. Він ділиться спогадами про те, як вихованці користувалися спільними речами, а вільного часу у них було всього півгодини на день — цього вистачало, щоб покататися на єдиному велосипеді, який належав усім.
Максим Рубцун, один із видатних учасників ініціативи "Приховані голоси":
Всі думають, що там все ок, все нормально, але все ж таки, коли ти виростаєш, виходиш в доросле життя, ти бачиш моделі сімʼї, на дворі гуляють сімʼї, діти, і ти потім згадуєш своє дитинство - і в тебе такого не було. І тому я думаю, чому так? Чому в дітей немає права бути в сімʼї?
Усі діти мають право на родину - це основна думка нової інформаційної кампанії "Заглушені голоси". У її межах на ВДНГ у Києві встановили цю телефонну будку.
Ксенія Семеняк, очільниця відділу комунікацій та збору коштів у міжнародній благодійній організації:
Ми сподіваємося, що ця кампанія сприятиме підвищенню обізнаності українців щодо викликів, з якими стикаються молоді люди, і дозволить їм активніше впливати на ситуацію, щоб запобігти потраплянню дітей до інтернатів. Кожна родина та кожна дитина повинні мати доступ до місцевих послуг, а також мати підтримку з боку державних органів та благодійних організацій, які зможуть допомогти і таким чином зменшити ризик потрапляння дітей до інституцій.
До кампанії залучили 9 молодих людей. Вони поділилися досвідом життя в інтернатах, названих сім'ях та з опікунами. Кожна цифра на телефоні відкриває нову історію.
Максим Рубцун, один із видатних учасників ініціативи "Приховані голоси":
Люди проходять на ВДНГ, гуляючи з дітьми, вони бачать оцю вивіску "Почуй дітей з інтернатів", в них десь в голові може тригернути. А що станеться, якщо моя дитина, не дай Боже, опиниться в інтернаті? Як там буде, давай я послухаю. Тобто вони чують реальні історії дітей.
В умовах війни проблема сирітства стала особливо актуальною, наголошують посадовці. Починаючи з моменту повномасштабного вторгнення, коли з прифронтових зон почалася евакуація дитячих будинків, стало очевидно, що тисячі дітей залишилися без батьківської підтримки. За інформацією Уповноваженого з прав дитини, сьогодні більше ніж 5 тисяч дітей терміново потребують усиновлення. Проте одночасно зростає кількість людей, готових надати дитині нову сім'ю.
Дар'я Герасимчук, призначена президентом представницею з питань прав дітей та їх реабілітації:
Їх нарешті помітили. Усі почали говорити: "О Боже, скільки тут сиріт! Яка ж велика кількість дітей, які потребують сім'ї". І це дійсно так. Завжди було так, просто раніше люди або не хотіли цього помічати, або просто не звертали уваги. Тепер же ситуація змінилася: люди стали більш відкритими, готовими до усиновлення, прийомного батьківства, патронату і готовими підтримувати дітей в різний спосіб.
Організатори проєкту "Заглушені голоси" хочуть у майбутньому масштабувати інформаційну кампанію. Схожі інтерактивні телефонні будки планують встановити в інших регіонах України.
