З королівської резиденції у Львові зняли статуї монарха та його воїнів.
Реконструкція фасаду Королівської кам'яниці є одним із наймасштабніших проектів Інституту Polonika.
На фасаді Королівської кам'яниці, відомої також як палац Корнякта, що розташована на площі Ринок, 6 у Львові, стартували роботи з реставрації. Спеціалісти очищають зовнішні стіни будівлі, а 3 жовтня з аттику були зняті скульптури короля та лицарів. Їх відновлення здійснюватимуть спільно польські та українські експерти. Саме в цьому будинку король Речі Посполитої Ян III Собеський уклав Вічний мир з Московським царством.
На аттику триповерхової кам'яниці XVI ст. стояли 7 ренесансних скульптур - короля і шістьох лицарів, а також дельфіни. Їх відновлюватимуть в лабораторних умовах на кераміко-скульптурній фабриці у Львові.
Образ аттику з лицарями (історичне зображення з книги Ірини Свєшнікової "Корняктівський будинок")
"Мур та скульптури на аттику перебували в критичному стані, існувала загроза їх падіння на перехожих. Це наразі найбільший проект Інституту, і ми раді, що змогли його реалізувати. Разом з польськими та українськими експертами ми дбаємо про нашу спільну культурну спадщину," - зазначила Марта Кручинська, спеціалістка програми з охорони культурної спадщини Інституту Polonika.
Скульптури, які були встановлені на даху будівлі, були зняті та перевезені до майстерні (відео ZAXID.NET).
Будівлю було зведено в XVI столітті, хоча експерти вказують на наявність готичних елементів у її нижній частині. Окрім того, в конструкції можна виявити пізніші архітектурні нашарування. Архітектор Остап Василина, що здійснює авторський нагляд за цим проєктом, підкреслює, що всі кам'яниці на площі Ринок мають ренесансний характер, але протягом століть вони підлягали численним перебудовам, що призвело до змін у їхньому зовнішньому вигляді та появи елементів бароко і класицизму.
"Ми провели верифікацію елементів, зазначених у документації, і, окрім цього, виявили багато нових деталей, які вдалося знайти. Наприклад, ми натрапили на елементи, що походять з попередніх етапів оздоблення фасаду. Розкриваючи шари один за одним, ми дісталися до давніших, досі прихованих частин, таких як карниз і вікно. Це відкриття стане важливим для істориків архітектури, адже допоможе краще зрозуміти еволюцію цього будинку та його декоративних елементів", - зазначила представниця компанії Restauro Малгожата Добжинська-Мусєля.
Елемент давнішого вікна, знайдений під штукатуркою (фото ZAXID.NET)
Одна з виявлених деталей – це кутик старовинного вікна, що був заштукатурений. Сучасні вікна оформлені у вигляді круглої рустованої арки. Експертам належить ухвалити рішення про те, які з цих елементів варто залишити видимими та виставити на показ.
"У ситуаціях з такими нашаруваннями найскладнішим є вибір, в яке століття повернутися під час реставраційних робіт. Якщо, скажімо, вирішимо звернутися до XVI століття, то нам, ймовірно, доведеться розібрати половину будівлі," - з посмішкою зазначає Остап Василина.
Архітектор зазначив, що фахівці виявили сліди неякісної реставрації минулих століть, коли тодішні майстри покривали фасад оліфою, зараз її відчищають. Остаточний відтінок фасаду підберуть після відчищення кам'яних елементів: він має пасувати до них.
"Камінь повинен бути вільним та якісно захищеним. У такому випадку він буде іскритися та грати відтінками. Колір фасаду змінюватиметься в залежності від рустів," - зазначає експерт.
Фігури дельфінів вже розчищають у майстерні (фото Олексія Лозинського)
Нагадаємо, на відновлення фасаду палацу Корнякта (Королівської кам'яниці) XVI ст. на площі Ринок, 6 у Львові польський інститут Polonika виділив майже 30 млн грн. Реставрація триватиме до кінця 2025 року. Назва будинку пов'язана з її власниками. Кам'яницю збудували у XVI ст. для міського купця грецького походження Костянтина Корнякта. Свою другу назву будинок отримав через те, що згодом його власником був король Речі Посполитої Ян III Собеський. У ній він 1686 року підписав мирний договір з Росією в присутності російського посланця Шеремєтьєва. За цим трактатом Гримултовського (Вічний мир) Річ Посполита та Московське царство фактично розділили між собою українські землі. Пізніше у кам'яниці влаштували музей Яна III, зараз у пам'ятці працює Львівський історичний музей.
