Вирішення судом питання про стягнення боргу в іноземній валюті здійснюється з урахуванням курсу НБУ на момент ухвалення рішення.

Як відбувається погашення боргу в іноземній валюті в судовому порядку

У випадку стягнення заборгованості за зобов'язанням у грошовій формі в іноземній валюті, сума, яку необхідно сплатити в гривнях, розраховується згідно з офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду. Таке рішення ухвалила Велика Палата Верховного Суду.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

У справі, що розглядалася, між позивачкою (замовницею) та відповідачем (виконавцем) був укладений договір про участь у спільному будівництві об'єкта нерухомості. Виконавець склав розписку про те, що отримав від замовниці 65 тис. дол. США як повну оплату за об'єкт нерухомості.

Пізніше учасники уклали угоду про анулювання попереднього контракту, відповідно до якої виконавець зобов'язався повернути замовнику суму в розмірі 65 тисяч доларів США, отриману в якості оплати за нерухомість.

Оскільки сторона, відповідальна за повернення коштів, не виконала свої зобов'язання, замовниця подала позов до суду з вимогою стягнути заборгованість у розмірі, що дорівнює 65 тисячам доларів США за курсом НБУ на момент ухвалення рішення судом по суті справи.

Суди нижчих інстанцій ухвалили рішення на користь позивача, зобов'язавши відповідача виплатити борг у сумі, що дорівнює 65 тисячам доларів США за курсом НБУ на дату виконання рішення.

В касаційній скарзі відповідач, не заперечуючи проти факту неналежного виконання своїх зобов'язань, зазначив, що розрахунок еквівалента суми у 65 тисяч доларів США в національній валюті має здійснюватися на момент подачі позову до суду, а не на час виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що в договорі не була зазначена валюта платежу. Проте, відсутність такого уточнення не суперечить вимогам публічного порядку, згідно з якими на території України гривня є єдиним засобом розрахунків, незважаючи на валюту зобов'язань, що виникають між фізичними особами - резидентами.

Відповідно до змісту частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України, сума, яку потрібно сплатити в гривнях, визначається згідно з офіційним курсом відповідної валюти на день здійснення платежу, за умови що інший порядок її розрахунку не передбачений договором, законом або іншим нормативно-правовим актом.

Сторони, що уклали договір, не визначили спеціальний механізм для встановлення суми, яку необхідно сплатити в гривнях. У даній справі конфлікт виник через те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором у добровільному порядку. На момент розгляду справи судом відповідач так і не здійснив платіж, який був передбачений умовами угоди.

Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов'язання та обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).

Тому ВП ВС виснувала, що якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Вирішення суду першої інстанції щодо стягнення з виконавця на користь позивача боргу в розмірі, що відповідає 65 тисячам доларів США за курсом НБУ на момент виконання рішення, повністю відповідає вимогам частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України.

Одночасно, при стягненні судом боргу в іноземній валюті за курсом НБУ на день виконання рішення, в судовому рішенні вказується лише одна сума боргу (у валюті), а сума, яку потрібно сплатити в гривнях, визначається державним чи приватним виконавцем на момент, коли боржник здійснює платіж під час виконання судового рішення.

Раніше ми зазначали, що підпис особи повинна розташовуватися після основного змісту процесуального документа.