Прорив на фронті чи стратегічна ротація: 4 ключові питання щодо актуальної ситуації у війні.
Оскільки настрій у всіх мутний через складну ситуацію на фронті, випущу свій FAQ по даній ситуації.
1. Чи дійсно обстановка на фронті є важкою? -- Так, вона надзвичайно ускладнена.
2. Чи продовжимо ми відступати? -- На жаль, так, ми будемо змушені й далі відступати. Рекомендую підготуватися до нових, не зовсім оптимістичних новин, особливо з Курахівського напряму. Проте є й позитивні моменти: наші Сили оборони здійснюють контратаки, зокрема в районі Торецька.
3. Які причини призвели до такої ситуації? Існує безліч чинників. При цьому, з усіх аспектів лише 30-40% можна віднести до зовнішніх обставин, таких як підтримка партнерів (або її відсутність), тоді як 60-70% складають внутрішні фактори. Ефективне управління державними витратами — це ключ до того, щоб максимальна частина бюджетних коштів була спрямована на забезпечення військових потреб, а не на виплату пенсій активним прокурорам. Важливо боротися з корупцією, і, що найголовніше, забезпечити покарання за корупційні правопорушення. Відзначимо також важливість інформаційної політики, або ж її відсутності. Реалізація мобілізаційних планів є критично важливою, а їхнє невиконання також свідчить про недоліки в інформаційній політиці. Необхідно вирішити питання укомплектування військових підрозділів, покращити управлінські процеси в армії, а також забезпечити своєчасне та якісне зведення фортифікаційних об'єктів, контролюючи ефективність використання фінансових ресурсів для цих цілей.
Контроль, контроль і ще раз контроль. І покарання за порушення. Інших способів існування держави під час війни людство не винайшло.
Я далеко не все назвав. Але те, що я назвав -- це не проблема наших партнерів. Це проблема внутрішнього державного менеджменту або його відсутності.
4. Чи відбувається зараз прорив на фронті? Ні, наразі прориву не спостерігається. Прорив фронту означає, що ворожі сили змогли просунутися на відстань 20-30 км, вийшовши на оперативний простір та у тил оборонних угруповань. Це зазвичай призводить до втечі або розгрому тих військ, які здійснюють оборону.
Незважаючи на наші відступи та втрату певних територій і населених пунктів, сьогодні ситуація виглядає інакше. Збройні сили України залишаються боєздатними, завдаючи ворожим силам значних втрат та успішно стримуючи їхній наступ. Це і є основна мета стратегічної оборонної операції, яка триває в даний момент.
Якщо ЗСУ не розбиті -- завжди є шанс на відвоювання територій. Саме розгром армії, а не захоплення територій є важливою метою війни, а цієї мети ворог не досяг. Це і є головний висновок, який потрібно зробити.
Не звертайтеся до мене з питаннями на кшталт "хто винен і як діяти". Я свідомо утримуюсь від надання порад, не аналізую дії або бездіяльність керівництва ЗСУ, і не роблю оцінок на зразок "цей генерал поганий, а той – великий". Я просто зібрав наявну інформацію та запропонував стислі відповіді на найпоширеніші запитання, які мені ставлять.
Зазвичай я утримуюсь від прогнозів, але в цьому випадку зроблю виняток.
Під Новий рік подивимось, що справдилось, а що ні. Дякую, що дочитали до цього місця.
