Більше ніж 200 організацій у Грузії отримали статус "іноагентів".
Згідно із законом "Про прозорість іноземного впливу", організації, які отримують понад 20% свого фінансування від іноземних донорів, повинні зареєструватися в реєстрі до 2 вересня цього року.
У Грузії, згідно з даними, опублікованими грузинським виданням Sova, у реєстрі неурядових організацій (НУО) та медіа, які отримують фінансування з-за кордону, з'явилося 233 організації з приблизно 30 тисяч. Цей реєстр створено відповідно до закону "Про прозорість іноземного впливу". Інформацію надала заступниця міністра юстиції Грузії Тамар Ткешелашвілі.
Згідно із законом "про іноагентів", організації, які отримують понад 20% свого фінансування від іноземних донорів, повинні зареєструватися до 2 вересня в реєстрі організацій, "що мають інтереси іноземної сили".
Багато неурядових і медійних організацій, що діють у Грузії, вже заявили, що не реєструватимуться в реєстрі. Окрім цього, деякі організації вимушено припинили своє існування через новий закон.
"Ми завершуємо нашу діяльність, але плануємо організувати фінальний захід зі збору коштів, щоб забезпечити наших вихованців у притулку на кілька місяців і виплатити заборгованість клініці. Хто хоче приєднатися та стати партнером цього благодійного заходу? Додам, що ми здійснювали цю роботу напівдобровільно, виконуючи завдання, які мали б виконувати державні органи", — написала у соціальних мережах засновниця організації Маріам Церцвадзе.
Про припинення діяльності також оголосили у фонді "Революція Добра", який допомагав соціально незахищеним сім'ям. Педагог Каха Галдава, який разом з учнями створив цей благодійний фонд, заявив, що був змушений закрити його через закон про "іноагентів".
Нагадаємо, 3 червня голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон "Про прозорість іноземного впливу". Спершу президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон, однак 28 травня парламент Грузії його подолав.
1 серпня в Грузії почав функціонувати реєстр неурядових організацій (НУО) та медіа, що отримують фінансування з-за кордону, заснований відповідно до нового законодавства.
До 1 січня 2025 року організації зобов'язані подати до Міністерства юстиції декларації про доходи за 2023 рік, а після цієї дати мають розмістити інформацію про джерела та призначення фінансування на 2024 рік.
З початку квітня в Грузії тривали масштабні протести громадян проти прийняття закону про "іноагентів". На демонстраціях біля парламенту правоохоронці застосували силу проти протестувальників і журналістів. Було затримано учасника акцій протесту, блогера Учу Абашидзе. На знак незгоди з діями влади кілька співробітників провладної грузинської телекомпанії "Імеді" заявили про свою відставку.
Громадські неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про "іноагентів" та продовжуватимуть протест попри спроби "залякування спецпризначенцями та побиття". Після подолання вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, звертаючись до народу, закликала провести референдум за "європейське майбутнє" чи "російське рабство".
Сполучені Штати Америки застосували візові обмеження до представників урядової партії "Грузинська мрія", причетних до ухвалення спірного закону та силового придушення мітингів. Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська рада виразили своє занепокоєння ситуацією в Грузії. У липні лідери країн Європейського Союзу вирішили тимчасово заморозити процес вступу Грузії.
Глава держави Саломе Зурабішвілі, разом зі 121 неурядовою організацією та парламентською опозицією Грузії, звернулися до Конституційного суду з вимогою припинити дію закону про "Прозорість іноземного впливу". У суді повідомили, що подані позови будуть об'єднані в одне провадження і розглянуті у "розумні терміни".
