Перемога ультраправих у Австрії: відновлення імперських амбіцій в серці Європи.

Вперше з часів Другої світової

За даними екзит-полів, на виборах до Національної ради Австрії (що є нижньою палатою парламенту) перше місце посяде ультраправа Австрійська партія свободи (FPÖ), яка набирає 29% голосів, що на 13% більше, ніж на минулих виборах 2019 року.

Австрійська народна партія (ÖVP), очолювана чинним канцлером, повинна була зайняти друге місце з 26,2% голосів, що на 11% менше в порівнянні з попередніми виборами. Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) за попередніми оцінками посіла третю позицію, отримавши близько 20,7% підтримки виборців.

А Зелені (колишній лідер яких є чинним президентом Австрії) зайняли лише четверте місце, з 8,9% голосів. До речі, за результатами попередніх виборів вони були меншим партнером у керівній коаліції з ÖVP, але зараз взяли на 5% менше, ніж у 2019 році.

П'яте та фінальне місце для проходження до парламенту займає ліберальна партія NEOS, яка отримала 9,1% голосів, що на 1% перевищує їхній результат у 2019 році.

Таким чином, 183 мандати в Національній раді можна розподілити наступним чином: FPÖ отримає 57 мандатів, ÖVP - 51, SPÖ - 41, а NEOS і Зелені - по 17.

Нагадаємо, FPÖбула заснована 5 березня 1949 року колишніми членами СС та нацистськими ветеранами. Виборців нині залучили до неї обіцянками обмежити надання притулкуемігрантамта боротися з інфляцією.Це - перший випадок перемоги ідеологічних фашистів з часів Другої світової війни.

За словами Руслана Рохова, члена правління Центру конституційного моделювання, хоча соціологічні дослідження і вказували на можливу перемогу ультраправої Австрійської партії свободи, це зовсім не гарантує її участі у владі.

"Попереду буде тривалий процес коаліційних переговорів. Повторення коаліції між ÖVP та Зеленими виглядає неможливим через брак голосів для цього, а також через суттєві суперечності між двома нинішніми коаліційними партнерами", - пише він у блозі для Еспресо.

Всі політичні сили, окрім ÖVP, відкидають варіант створення коаліції з ультраправою партією FPÖ, зазначає він.

Як відомо, в очолюваній нинішнім канцлером Карлом Негаммером Австрійській народній партії висунули вимогу можливої коаліції з FPÖ: вона може відбутися лише без участі радикального лідера Австрійської партії Свободи Герберта Кікля. Але така вимога "народників" наразі відкидається з боку керівництва FPÖ.

"Схоже, що ÖVP, ймовірно, не буде формувати коаліцію з FPÖ, оскільки це може ускладнити можливість співпраці з лівими та ліберальними партіями в майбутньому. Ще однією загрозою для ÖVP може стати відтік голосів на користь FPÖ. Є ймовірність, що вперше в історії Австрії виникне трипартійна коаліція, що охоплює ÖVP, SPÖ і NEOS. Ліберали можуть зайняти позицію молодшого партнера, замінивши "зелених" у більш широкій коаліційній структурі", - зазначив Рохов.

Отже, можна зробити висновок, що незважаючи на те, що існує арифметична можливість утворення коаліції між проросійськими ультраправими та "народниками" в Австрії, швидше за все буде створено іншу коаліцію, що заспокоює Рохов.

Та якщо FPÖ й зможе увійти в коаліційний уряд, шанси обійняти найвищу посаду канцлера країни у її лідера невеликі, вважають фахівці.

Водночас президент Австрії Олександр Ван дер Беллен, який раніше очолював Зелених, закликав всі політичні сили до діалогу між собою. Він висловив припущення, що цей процес може тривати навіть довше, ніж звичні для австрійців два-три місяці.

Сучасний керівник FPÖ Герберт Кікль є досить контроверсійною особистістю, близьким соратником угорського прем'єра Віктора Орбана. Він активно виступає проти підтримки України та закликає до скасування санкцій проти Росії, стверджуючи, що ці заходи завдають більше шкоди Австрії, ніж самій Москві.

Прихильники FPÖ стверджують, що їхня програма під девізом "Австрія на першому місці" допоможе зменшити нелегальну імміграцію та сприятиме економічному зростанню. Проте критики висловлюють занепокоєння, що це може призвести до посилення авторитарних тенденцій у державному управлінні.

Але як це могло статися в країні Європи?

За словами журналіста і публіциста Віталія Портникова, зростання впливу ультраправих та ультралівих рухів у різних європейських країнах є не лише наслідком війни, яку Росія розв'язала проти України, але й віддзеркаленням їхньої недавньої історії.

"Необхідно врахувати важливий факт: на відміну від Федеративної Республіки Німеччини, Австрія, яка тривалий час перебувала під окупацією, в тому числі радянських військ, проголосила себе не учасницею, а жертвою Другої світової війни. В результаті країна не пройшла той процес очищення і денацифікації, який відбувався в Німеччині. Тому Австрія досі залишається досить сприятливим середовищем для політиків, які мають на увазі нацистське минуле і не відчувають необхідності у відповідальності за нього", – зазначив він.

Наразі новий лідер партії активно прагне досягти влади в Австрії. Ця особа відкрито заявляє, що у випадку, якщо вона стане федеральним канцлером, вона припинить європейську інтеграцію України і покладе край всій цій ініціативі. Вона має намір відновити попередній стан справ у Європі, який існував до того, як хтось вирішив інтегрувати Україну в Європейський союз та на Захід. Цей лідер також підкреслює, що Росія повинна забезпечити свої інтереси, що свідчить про реалістичний підхід до політики, який він називає "програмою народного канцлера". Таку точку зору висловив Порников у своєму ефірі на YouTube, обговорюючи можливий новий склад австрійського парламенту.

У цих подіях Портников вбачає ознаки відродження колишньої імперії, вважаючи їх безумовною поразкою демократичних принципів.

Герберт Кікль в Австрії, який може і не займати пост канцлера, проте безсумнівно є популярним лідером серед населення; Віктор Орбан в Угорщині та Роберт Фіцо у Словаччині - це представники політичного спектра колишньої Австро-Угорської імперії. Відень, Будапешт і Братислава, міста, де коронували австрійських монархів, залишаються політичними центрами цієї історичної імперії. Імперія, по своїй суті, виступає проти інтеграції України в єдину Європу, віддаючи перевагу авторитарному режиму Володимира Путіна. Вони вважають, що вигідні економічні зв'язки з Росією важливіші за дотримання демократичних принципів, - підкреслив він.

Якщо війна триватиме ще довго, подібні процеси лише посилюватимуться, переконаний Портников: європейські виборці все більше втомлюватимуться від економічних проблем і навали мігрантів і легше віритимуть правим і лівим популістам.