Згідно з дослідженням ІМІ, 61% працівників медіа мають декілька джерел доходу.

Фахівці Інституту масової інформації вважають, що це вказує на нестабільність у медіаіндустрії та суттєву залежність журналістів від альтернативних джерел прибутку, що, в свою чергу, свідчить про низький рівень заробітної плати на їх основних посадах.
61% медійників мають додаткові підробітки крім основного місця роботи, 26% з них -- не в медійній сфері. Про це свідчать результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів, проведеного Інститутом масової інформації у вересні 2024 року.
Згідно з результатами, медійники, що мають додаткові підробітки, переважно є ФОПами (76% опитаних ФОПів вказали, що мають понад одне місце роботи) та тими, хто працюють без договору з роботодавцем та отримують гроші просто на картку фізособи (64%).
Додаткові підробітки згадали 54% респондентів серед медійників, що працюють на постійній основі. На четвертому місці опинилися журналісти, що мають цивільно-правові угоди, з 50% відповідей про зайнятість у додатковій роботі.
"Отримані результати опитування можуть свідчити про нестабільність на медіаринку та складні економічні умови. Це змушує працівників медіа шукати альтернативні джерела доходу в умовах низької оплати праці та нестачі стабільних робочих місць," – зазначають в ІМІ.
22% опитаних ІМІ медійників вказали свою місячну зарплатню у діапазоні від 15 до 20 тис. грн, тоді як у 2020 році про таку суму в дослідженні ІМІ казали 12%. Ще 21% респондентів заробляють від 5 до 10 тис. грн на місяць, 15% -- понад 20 тис грн, по 11% -- менше ніж 5 тис. грн. та більше ніж 30 тис грн.
Мінімальні ставки в межах до 5 тисяч гривень складають 10%, для сум понад 50 тисяч гривень - 7%, а для сум більше 100 тисяч гривень - 1%.
І хоча здається, що зросла частка тих, хто має стабільні середні зарплати (15-20 тисяч), порівняно з даними 2020 року, насправді з урахуванням зміни курсу долара економічна ситуація виглядає менш оптимістично.
Хоча номінальні зарплати журналістів в гривнях зросли, їхня реальна купівельна спроможність зменшилася. Наприклад, у 2024 році зарплата в межах 15-20 тис. грн при курсі 41,2 становить приблизно $364-$485. У порівнянні, у 2020 році таке ж доходи (15-20 тис. грн) при курсі 26,3 були еквівалентні близько $570-$760.
Заробітки в доларовому еквіваленті фактично знизилися, що свідчить про падіння реального рівня життя журналістів. Це також підкреслює, що зростання зарплат у медіа-секторі не встигає за темпами інфляції та девальвації гривні, що створює серйозні виклики для галузі. Працівники змушені шукати альтернативні джерела доходу або займатися підробітками, що стало звичною практикою в цій професії", – зазначили в ІМІ.
Лише 2% респондентів з числа медійників ІМІ, які долучилися до опитування, зазначили, що займаються медійною діяльністю на добровільній основі.
Інститут масової інформації акцентував увагу на тому, що зарплати чоловіків серед респондентів виявилися приблизно на 13% вищими порівняно з зарплатами жінок, що становить 29%. Це підкреслює важливість впровадження гендерної політики та ініціатив для досягнення рівності в оплаті праці в медіаіндустрії.
Дослідження здійснювалося з 1 по 30 вересня 2024 року за допомогою анонімного онлайн-опитування, яке проводилося на основі простої випадкової вибірки серед можливих респондентів — журналістів і редакторів, які працюють у медіа. В результаті було зібрано 124 відповіді від українських медійників, які проживають у всіх регіонах України, включаючи тимчасово окуповані території та закордон. Серед опитаних 64% становлять жінки, а 36% — чоловіки. Максимальний рівень похибки не перевищує 5%.
Нагадаємо, у вересні "Детектор медіа" у співпраці з медіаконсалтинговою компанією Jnomics Media розпочав дослідження рівня оплати праці, мотивації та задоволення умовами роботи українських медійників "Медіабарометр". Його мета -- з'ясувати тенденції та виявити проблеми у сфері оплати праці у вітчизняній медіагалузі для підвищення прозорості й ефективності управління людськими ресурсами.
Зібрані відомості сприятимуть медіаорганізаціям у більш ефективному розумінні ринкових реалій, стимулюванні працівників та формуванні комфортніших умов для їхньої діяльності. Організатори дослідження запрошують працівників медіасфери активно брати участь в опитуванні та заповнювати анкету.