Вплив БРІКС: сяйво та розчарування кремлівського лідера
Найзначніша міжнародна подія в Росії після початку повномасштабного вторгнення підійшла до свого завершення. Путін продемонстрував, що спілкуватися з міжнародним злочинцем не є чимось ганебним. Проте, він не зміг реалізувати основні цілі, які ставив на саміті БРІКС. Які ж це цілі?
XVI Саміт БРІКС у Казані, який став найбільшим міжнародним форумом у Росії з початку "спеціальної військової операції", досягнув своєї ключової мети: Путіну вдалося продемонструвати світові, що Росія не перебуває в ізоляції, незважаючи на всі свої злочини та санкційний тиск з боку НАТО і ЄС.
Основна частина зусиль була зосереджена на демонстрації власної значущості як для внутрішньої аудиторії, так і для зовнішнього світу, особливо для держав Глобального Півдня. В цілому, це виглядало як широкомасштабна кампанія з піару, а не як втілення реальної політики чи економічних ініціатив.
Фактично, Володимир Путін представив лідерів ключових держав, таких як голова Китаю Сі Цзіньпін (друге місце у світі за ВВП), прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді (п'яте місце за ВВП), президент ОАЕ Мухаммад ібн Заїд Аль Нахайян (29-та економіка світу), президент Єгипту Абдул-Фаттах ас-Сісі (38-ма економіка світу) та президент ПАР Сіріл Рамафоса (40-та економіка світу) як символи сили та багатства для менших держав Глобального півдня: "Погляньте, які потужні країни тут зібралися, приєднуйтесь до нас". Лула да Сілва з Бразилії (9-та економіка світу) вміло уникнув участі в цьому заході через нещасний випадок і госпіталізацію, звинувативши в цьому міністра закордонних справ. Щодо Ірану (36-та економіка світу), його представляв президент Масуд Пезешкіан, оскільки візит аятоли не відповідав статусу Путіна.
Путін несподівано проявив хитрість на саміті, де Саудівська Аравія, яка займає 19-те місце у світовій економіці, була представлена як "запрошена країна" під керівництвом міністра закордонних справ принца Фейсала Аль Сауда. Однак, обслуговування Саудівської Аравії відбувалося так, ніби вона вже стала членом БРІКС, отримавши повноправний статус у цій організації. Навіть прапор країни був встановлений поруч із прапорами постійних членів БРІКС. Це свідчить про те, що насправді Саудівську Аравію використовували в рекламній кампанії, пов’язаній із Путіним та БРІКС.
З іншого боку, кількість делегацій свідчить про те, що головним, якщо не організатором, то вигодонабувачем залишається не Росія: делегація Китаю налічує 560 осіб, Індії – 260, Туреччини – 237, Венесуели – 228, а Об'єднаних Арабських Еміратів – 198 осіб.
Однак у будь-якому випадку, не варто випускати з уваги базову дефініцію: БРІКС - у жодний спосіб не аналог НАТО, ЄС чи НАФТА (North American Free Trade Agreement США, Канади і Мексики). Це навіть не організація - це набір країн, який не має ані секретаріату, ані жодних інституцій. Є тільки одна формальна структура БРІКС: банк, який очолює подруга Лули да Сілви, експрезидентка (2011-16, отримала імпічмент за корупцію) Ділма Русеф.
Цей банк повинен виконувати роль, що наразі найбільше цікавить Путіна, а саме створення платіжної системи, яка буде аналогом SWIFT. У Путіна є ресурси для продажу країнам, які не підтримали санкції. Однак існує серйозна проблема: оплата за російські товари здійснюється в різних валютах, часто слабких і неконвертованих. Без належної платіжної системи ці валюти стають "фантиками" або навіть тягарем для російської економіки, внаслідок чого Росія фактично роздає свої товари безкоштовно під умовну оплату.
Індійські рупії можуть бути використані лише в межах Індії. Це означає, що Росія не лише продає нафту Індії за значними знижками та пільгами, але й отримує в результаті рупії, які їй потрібно знову витратити на покупки в Індії. Таким чином, можна говорити про подвійний виграш для Муді. Але варто зазначити, що Індія, на відміну від Китаю, має досить обмежений асортимент товарів. Тому використати російські рупії на щось дійсно необхідне виявляється доволі складним завданням.
Ситуація з китайським юанем у контексті закупівлі російського газу та інших товарів виглядає подібно, але навіть більш принизливо для Росії: Китай має в наявності широкий асортимент і достатню кількість товарів, які потрібні Росії для розрахунків у юанях. Проте не всі готові співпрацювати з РФ. Багато компаній остерігаються потрапити під жорсткі антиросійські санкції з боку США, адже Америка залишається ключовим економічним партнером Китаю, і ніхто не хоче псувати з нею стосунки.
Отже, якщо аналізувати економічні результати БРІКС, можна констатувати, що жодних суттєвих змін не спостерігається, зокрема, не відбувається жодної "дедоларизації" у торгівлі між країнами-учасницями. У рамках БРІКС існує чітка ієрархія, яка не залежить від розміру ВВП: є країни-ізгої (Іран і Росія) та країни-лідери (Бразилія і Китай). Останній використовує БРІКС та його розширення для реалізації власних стратегій, взаємодіючи з Туреччиною, яка прагне приєднатися, Індією, що категорично проти цього, а також з Саудівською Аравією та іншими.
І от країни-домінанти БРІКС достатньо однозначно заявили свою позицію (російська пропаганда зробила вигляд, що не чула, не бачила і нічого такого не було): вони не хочуть розвитку БРІКС в форматі "проти Заходу". І навіть як "альтернативу Заходу" вони БРІКС не розглядають. Тільки як ще одну з можливостей.
Це й було таємним прагненням Путіна, яке зазнало жорстокого краху: створити потужну антизахідну коаліцію навколо БРІКС. На це натякала його заява про загальну чисельність населення країн БРІКС та їх економічні показники. Також варто зазначити активне поширення кремлівською пропагандою інфографіки, що демонструє, як країни БРІКС нібито контролюють більшість або значну частину світових цінних ресурсів, в той час як частка Заходу виглядає вкрай незначною. Проте, це не відбудеться.
Принаймні, причина в тому, що найбільш розвинені ринки так чи інакше все ще пов'язані із Заходом. І навіть ті, що розташовані за межами Західного світу, як-от Південна Корея, Японія, Австралія та Нова Зеландія, у значній мірі належать до західної сфери впливу. Проте, можна припустити, що одним із стратегічних прагнень Китаю є стати лідером антизахідного альянсу, об'єднавши потужні економіки світу під своїм керівництвом. Проте ці амбіції, певно, не реалізуються найближчим часом, адже наразі триває активний торговий діалог із Заходом.
Є ще один важливий аспект нинішньої зустрічі БРІКС: дії Путіна свідчать не про силу Росії чи Китаю, а, на жаль, про слабкість Заходу. Це особливо помітно в контексті глобальної переоцінки Заходом своєї ролі на світовій арені. Доки не буде визначено нову ціннісну основу, яка наразі відсутня, ситуація залишатиметься непростою.
В БРІКС можна зустріти не лише авторитарні режими, але й цілком демократичні держави, такі як "найбільша демократія світу" - Індія, а також загалом демократична Туреччина. Проте ці країни поки що не прагнуть віддати перевагу Заходу, оскільки не отримують від нього достатніх переконливих аргументів.
