Межа витривалості НАТО починає нагадувати російські "червоні лінії": огляд пропаганди за 9 вересня 2024 року.

Чотири запитання німців щодо російської дезінформації.

Кисельов продовжив риторику Путіна, пов’язану з Бесланом.

Цими днями ми згадуємо 25 років з моменту серії вибухів у житлових будинках Буйнакська, Москви та Волгодонська. У вересні 1999 року ці трагічні події призвели до загибелі 307 людей, а понад 1700 осіб отримали поранення.

На жаль, пропаганда не виконувала б своїх функцій, якби не спробувала пов'язати ці трагічні моменти в історії Росії з війною проти українських "терористів". Наприклад, у програмі "Вести недели с Дмитрием Киселевым" було представлено сюжет, що натякає на можливий зв'язок Заходу з зазначеними терактами, проводячи аналогії між ними та сучасними атаками на об'єкти в Росії, а також підпалами військкоматів і релейних шаф.

70-річний орденоносний ведучий Кисельов ще на початку сюжету каже: "Вибухи в Буйнакську, Москві та Волгодонську влаштували терористи з метою залякати росіян, розділити країну. Сьогодні тим самим займаються терористи з України, але і їм має бути зрозуміло -- обов'язково спіймають і покарають. І вибір у них невеликий - або ліквідація в бойовому зіткненні, або суд і термін мама не горюй".

У фіналі сюжету на "России 1" були проведені паралелі між терактами 1999 року та сучасними подіями в Росії: "Українські спецслужби організовують вибухи, атакують житлові будинки за допомогою дронів, вербують російських підлітків і літніх людей, примушуючи їх підпалювати релейні шафи та військкомати. Вони використовують їх як розхідний матеріал...".

Ця риторика є розвитком наративу, який встановив Путін під час своїх недавніх відвідин Беслана. Він також надав "правильне" тлумачення теракту в місцевій школі 2004 року, вказуючи на "ситуацію в Курській області, Донбасі та Новоросії", стверджуючи, що "українські неонацисти - це навіть гірше за терористів з Беслана".

Хто стане частиною "нового російського світу"?

В Російській Федерації завершився підрахунок результатів місцевих "виборів". Як і передбачалося, в більшості регіонів перемогу здобули діючі губернатори, призначені від партії "Єдина Росія". Основна логіка зрозуміла: "це свідчить про те, що населення підтримує Спеціальну військову операцію. І якщо уряд вирішить повернутися до мирного життя, то громадяни також готові це прийняти, що вказує на підтримку російської державності в складний час. Ці 80% – це голоси за патріотизм".

НАСПРАВДІ, є й інші цифри "кошторису патріотизму" та загалом "русского мира", які Москва ретельно зберігає. Український аналітик Олексій Копитько з цього приводу пише наступне: "Якщо порівняти природний приріст населення (точніше - спад) у "споконвічно російських" глибоко європейських регіонах, то у будь-якої притомної людини виникне питання -- навіщо їм війна? Тим паче за "русский мир"? Адже за 6 місяців 2024 року його представників померло більше, ніж народилося. А саме:

Смоленська область - у 2,8 рази більше.

Володимирська, Рязанська, Тульська та Псковська області – зростання в 2,6 рази.

- Області Новгород, Орел та Твер - в 2,5 рази.

- Івановська область - у 2,4 раза

- Бєлгородська, Брянська та Липецька області - у 2,3 рази більше.

- Воронеж, Курская область и Карелия - в 2,2 раза больше.

- Архангельська та Ленінградська області - у 2 рази

- Калінінградська та Мурманська області - у 1,8 раза

"За приблизно 5-7 років "протистояти НАТО" зможуть лише "нові росіяни" з Центральної Азії. Таким чином, висловлення про те, що Путін є основним ворогом росіян, ґрунтується на конкретних реаліях Росії," - зазначає Копитько.

Ось як обвалилася чисельність населення російських областей за час правління Путіна, з 2000 по 2024 роки: Псковська область - із 790 тисяч до 580 тисяч. Омська - з 2,1 млн до 1,8 млн. Івановська - з 1,2 млн до 0,9 млн. Курська - з 1,3 млн до 1,05 млн. Тверська - з 1,5 млн до 1,2 млн. Мурманська - з 950 тисяч до 650 тисяч. Загалом населення РФ за час путінізму скоротилося на 15-30%.

Москва, Московська область, Санкт-Петербург, Північно-Кавказький федеральний округ, Татарстан та Башкортостан займають всього 2,5% території Російської Федерації, проте тут проживає близько 50 мільйонів людей. В той час як на решті 97,5% площі країни населення лише трохи перевищує 90 мільйонів. В результаті з Росії виїхали мільйони громадян. Тим часом, країна отримує два безперервних потоки: труни з України та мігрантів з Азії.

Останні прибувають такими темпами, які навіть не снилися Європі, яка згідно з відомим наративом, "гине" через їхнє нашестя. Всього в РФ зараз офіційно від 8 до 12 млн мігрантів , щороку їх стає більше на 500-700 тисяч. До 60% мігрантів -- вихідці Таджикистану, Казахстану, Узбекистану і Киргизстану. Ще декілька років такої війни за "русский мир" і виявиться, що переважна більшість громадян РФ віддає перевагу не православ'ю, а ісламу і до того ж погано говорить російською.

Росія використовує метод "салямі" у своїй стратегії проти НАТО.

В останні дні дві країни-члени НАТО повідомили про порушення їхнього повітряного простору російськими безпілотниками. Румунія вирушила у повітря з двома літаками F-16 у відповідь на появу російського дрону на своїй території, охарактеризувавши це як "ескалацію". Незабаром і Латвія підтвердила інформацію про виявлення дронів типу шахед.

Офіційні представники Бухареста повідомили про те, що російський безпілотник вторгся в її повітряний простір під час нічних рейдів на Україну. Зокрема, це сталося під час атак на цивільні об'єкти та портову інфраструктуру, розташовану на річці Дунай. Латвійська влада також заявила, що російсько-іранський дрон, який приземлився на її території, прибув з Білорусі. Варто відзначити, що подібні інциденти вже фіксувалися в Польщі. Таким чином, щонайменше три країни НАТО зазнали безпосередніх наслідків російської агресії.

НАСПРАВДІ, як зазначили 9 вересня в Офісі президента України, "добре відомо (навіть росіянам), де сьогодні проходять географічні межі НАТО. Але ніхто не знає, де у НАТО межа терпіння. Коли теоретично найпотужніший військовий альянс в історії на практиці буде готовий захищати свої кордони? Цю інформацію стратегічної цінності росіяни здобувають традиційним для себе способом - цинічною розвідкою боєм...

Дослідження завершено, і отримані результати є однозначними. Тепер Росія усвідомлює, що НАТО не реагуватиме на випадки порушення повітряного простору безпілотниками та атаки на свою територію, якщо вони не призводять до людських втрат. Подальший розвиток подій можна легко спрогнозувати: зростання випадків перетворення кордонів літаками та ймовірні "інцидентні атаки" з обмеженою кількістю жертв.

Російська сторона постійно використовує елементарну "тактику салямі": вони намагаються скомпрометувати НАТО через малозначні, на перший погляд, події. Поетапно загострюючи конфлікт, вони прагнуть уникнути активації статті 5 угоди про колективну оборону. Основна мета — підірвати довіру окремих членів Альянсу та спонукати їх задуматися про можливі окремі угоди з Росією. І хто може заперечити, що цей підхід приносить свої плоди?" — ставить запитання радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що досі країни-члени НАТО здебільшого обмежувалися тим, що висловлювали обурення. "Але настав час для того, щоб почати по-справжньому детальну дискусію про червоні лінії - щоб Росія знала, що територія НАТО захищена, і щоб наші люди теж знали, що вони перебувають під захистом", -- зазначив він.

Чотири запитання німців щодо російської дезінформації.

Оглядач видання Der Spiegel Крістіан Штекер висловив чотири ключові запитання стосовно путінської, наразі пропагандистської, агресії проти Заходу.

Як стало відомо, нещодавно зафіксовано ряд російських атак. Зокрема, в США, де на одну з цих атак було витрачено значні суми, що перевищують мільйони доларів.

Неодноразово в ЗМІ розкривалася тема маніпуляцій, які Росія намагається здійснити над суспільствами інших держав. Від видань, таких як "Taz" і "FAZ", до "T-Online" і "Zeit", а також "Süddeutsche" і "Welt am Sonntag" — практично всі німецькі медіа не раз інформували про як загальні загрози, так і про конкретні кампанії, методи та учасників цих дій.

Отже, виникає перше питання: чому на це знадобилося стільки часу? Чи справді співпраця між німецькими, європейськими та американськими структурами безпеки в боротьбі з пропагандою настільки неефективна, що для зупинки великої, відкритої і абсолютно незаконної кампанії потрібно аж 8 місяців?

Наступне запитання: чому особам, які розповсюджують російську пропаганду в Німеччині та співпрацюють з російськими ЗМІ, продовжують дозволяти виступати в німецькому медіапейзаже? Це стосується не лише Котре та Шпрингера, а й Максиміліана Кра, Петра Бистрова та багатьох інших.

Замовлення, які виконують ці проросійські найманці-пропагандисти в контексті німецької політичної сцени, добре відомі. У червні цього року видання Die Zeit опублікувало короткий огляд стратегічного документа німецької філії кремлівського каналу RT (на той момент ще активного в Німеччині): "Зелені" мають бути приниженими. "АдН": дайте їм можливість висловити свою думку..." і так далі.

Третє питання: коли ці німецькі партії нарешті перестануть відтворювати путінські пропагандистські позиції? Як може бути, що німецькі партії, чиї основні ідеї колись містили в собі "вестернізацію", інколи видаються ближчими до Путіна в риториці, ніж до уряду США, коли йдеться про стосунки із "зеленими", "Союзом Сари Вагенкнехт" та "АдН"?

З опублікованих матеріалів російської стратегії випливає, що "основною метою є вплив на існуючі конфлікти та створення нових, шляхом застосування різноманітних інформаційних інструментів для маніпуляції громадською думкою та дестабілізації соціального середовища".

У сукупності з нещодавнім американським розслідуванням, все це дає уявлення про широту і глибину, з якою пропагандисти РФ намагаються проникнути на Захід: від маловідомих груп активістів до політиків, представлених у парламентах, від ботів у соцмережах і фальшивих сайтів до високооплачуваних авторитетів із мільйонною аудиторією. І це ще мала частина реальної діяльності.

У зв'язку з цим постає четверте питання для Німеччини: кому ж Путін сплачує в цій країні? Існують певні німецькомовні "агенти впливу", діяльність яких виглядає досить очевидною, зокрема тому, що вони активно працюють з Росії, такими як Аліна Ліпп та Томас Рьопер. Розслідування стосовно деяких політиків від "АдН" тривають.

"Проте, це навряд чи все, що варто обговорити. Чи веде німецьке Управління з охорони конституції розслідування щодо російського впливу та фінансових потоків у країні? Коли можна сподіватися на нові відкриття? І цього разу, здебільшого, від наших власних сил безпеки, а не з боку США?" — ставить питання Крістіан Штекер.

Межа витривалості Заходу, на жаль, починає все більше нагадувати знамениті "червоні лінії" Росії, з яких так жартували в Брюсселі. Тепер це вже викликає сміх у Москві. (Досить звернути увагу на недавні публікації та виступи Симоньян).

Путін тривалий час проводить агресивну кампанію проти Західних країн, використовуючи методи саботажу, шпигунства, підкупу та пропаганди. Політикам, керівництву та засобам масової інформації варто перейти від поверхневих "дискусій" до серйозного визнання цієї нової реальності та вжити активних заходів. Адже той, хто сміється наприкінці, той і переможе. І дуже не хотілося б, щоб це був саме Путін.