Азербайджанський газ, що має відтінок російської домішки.
Наприкінці цього року закінчується угода про транзит російського газу до Європи. Як не дивно, транзит все ще триває попри третій рік повномасштабної війни.
Щороку Газпром транспортує 14 мільярдів кубічних метрів газу через територію України до Словаччини, Австрії та Італії, що забезпечує Кремлю надходження близько 5 мільярдів доларів.
На початку конфлікту продовження транзиту газу обґрунтовувалося прагненням України пом'якшити енергетичну кризу в Європі та надати ряду країн, що суттєво залежали від російських постачань, додатковий час для розробки нових маршрутів. Проте на третій рік війни ці доводи вже не мають сили. Ціни на газ у Європі стабілізувалися, а країни, які шукали альтернативні шляхи постачання, вже втілили свої плани в життя.
Навіть керівники Європейського Союзу вже не вбачають загроз у припиненні транзиту газу через територію України. Наразі частка російського газу, що проходить через Україну, складає лише 4% від загального імпорту газу в Європі, що свідчить про легкість заміщення цього обсягу газом з інших джерел. Основними країнами-отримувачами транзитного газу залишаються Австрія та Словаччина. Австрія має можливість компенсувати поставки газу через маршрути з Італії та Німеччини, тоді як Словаччина може отримувати газ через Чехію. Нещодавно міністр промисловості та торгівлі Чехії Йозеф Сікела підтвердив, що чеська газотранспортна система здатна забезпечити необхідну пропускну спроможність для заміщення втрат транзиту через Україну, а також для транспортування зрідженого природного газу з Західної Європи на схід.
